ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

«Лісова пісня» від «курбасівців»: класика в ногу з модерністю

Минулого тижня студенти факультету журналістики, з ініціативи заступника декана з навчальної роботи Богдана Тихолоза, відвідали показ вистави за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня», постановку якої здійснив Львівський театр імені Леся Курбаса. 

У невеличкому холі  під невисоким куполом – прониклива та емоційна гра акторів за звичним сюжетом: від знайомства Мавки з Лукашем і зародження в серцях обох ніжного почуття до втоплення прекрасної атмосфери у звичних буденних днях. Цікавою деталлю вистави було те, що поміж діалоги акторів вдало впліталися як пісні, що проймали до глибини душі, так і сцени з побутового життя, а звуки природи творили не за допомогою сучасної техніки, а предметів, наприклад, гучний грім передали трясінням листів бляхи. Костюми акторів – це також плідний предмет для розмови: від вишитих сорочок і свит з кетягами бісерного намиста до теплих кожухів і пальт, помережаних автентичними орнаментами – і все в етнічному стилі. Після закінчення гри студентська публіка не втомлювалася аплодувати акторам, цим самим дякуючи їм за чудову можливість отримати естетичне задоволення, а вони висловили подяку за співпрацю, оскільки деякі глядачі також стали учасниками дійства. Саме в цьому – ще одна яскрава риса театру Леся Курбаса.

Богдан Тихолоз , який разом зі студентами відвідав дійство, вважає: поставлений твір є виставою десятиліття і байдужим залишити не може нікого. «Це більше, ніж драма-феєрія. Це містерія пісні і слова, руху і жесту, еросу і танатосу, душі і тіла, буденного й святкового, тлінного й вічного, святого й грішного... Я не знаю іншого сценічного творива, настільки поліфонічного у смисловому та образно-виражальному плані. Дивлюся вкотре, і вкотре - катарсис (дідусь Арістотель таки знав, що має на увазі) Своїх молодших колег ласкаво запрошую ділитися своїми враженнями та тлумаченнями - можна й у коментарях. Не забудьте й про семінар!»

І студенти поділилися: що ж зачепило та вразило їх найбільше?

Катерина Воронова, 2 курс: «Це нестандартний погляд на драму-феєрію Лесі Українки, чітке розмежування світу природного, щирого та світу соціального, втопленого у побуті, чудесний акапельний спів і професійна гра акторів».

Дарина Мельничук, 2 курс: «Вистава вразила своїм масштабним розмахом у мінімальному просторі. Забувала, що взагалі існую в залі, та й, зрештою, у Львові. Здавалось, що поруч з акторами, які зробили все для того, щоб до історії долучився і глядач. Голоси, кольори, автентика і прості людські почуття: реальність життя з нереальної сторони».

Юрій Овсіюк, 1 курс: «Мені сподобалася вистава, особливо незвичайний стиль гри акторів і звуковий супровід п'єси. Не сподобалася лише коза, яка ходила й тряслася перед усіма».

Анна Романдаш, 5 курс: «Найбільше вразила гра світла і тіней, а також – переробка твору на сучасний лад, щоб показати, на мою думку, якою може бути доля української нації та недоукраїнців на прикладі Лукаша та Мавки».

Анастасія Позичайло, 2 курс: «Найбільше вразили спів та закадрові голоси. Мистецтво не може не торкати…»

Оксана Ротко, 1 курс: «Мене зачепило все! Хочу відмітити бездоганну гру акторів, оскільки було враження, що ти сидиш десь у кутку тієї хати і за цим усім спостерігаєш. Повністю поринула в етно, в яке й затягли мене співи і танці…Після цього починаєш сприймати Лесю Українку по-новому».

Даниїл Задорожний, 2 курс: «Вистава вийшла неочікувано новаторською та модерною. Максимальне втягування глядача у процес, навіть у його творення, підведення до сцен і подій впритул - шлях, який проторував сам Лесь Курбас. «Лісова пісня» є своєрідною візиткою цього театру і має всі шанси, аби зберегтися у пам'яті як неоднозначне та оригінальне трактування класики , осучаснення її, зберігаючи її основні цінності та ідеї, які заклала в неї Леся Українка».

Виконавиця ролі  Мавки Оксана Козакевич вражена теплим прийомом глядачів: «Коли на виставі є учні, студенти чи просто велика компанія знайомих між собою людей, виходити на сцену не хочеться взагалі. Сьогодні ж зібрались фантастичні люди! Такі були уважні, як на казанню, але живі та відкриті», - із захопленням каже акторка.

Звісно, нелегко серед навчальних днів віднаходити час для мистецтва. Але коли вдумуєшся, що дарує воно не лише відпочинок душі, а й надихає, то, наче й нізвідки, ті хвилини з'являються...

 

Юлія Девда

Фото Олександри Присташ та Анни Солом'яної