ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Володимир Різун: «Журналіст має самовиховуватися»

 

Завдяки Міжнародній науково – практичній конференції «Сучасна новинна журналістика: тенденції розвитку, форми подання, суспільний резонанс», що відбулася 25-27 жовтня, на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка з’їхалось чимало відомих медійників не лише з України, а з Росії та Польщі.

Гостем конференції також був директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Володимирович Різун. З ним ми вирішили обговорити питання дотримання професійних стандартів та етичного кодексу журналіста, а також поговорити про стан новинної журналістики та ідеал молодого журналіста.

- Володимире Володимировичу, на конференції «Професійні стандарти та етика в журналістському середовищі» Ви зазначили, що питанню дотримання етики журналістів приділяється мало уваги. Як цьому зарадити?

- На конференції я говорив, що ми виходимо у сферу виховання. Можливо, це звучить не по – сучасному, але я на цю хвилину не бачу нічого іншого, окрім того, щоб на факультетах журналістики організовували навчальний процес особливим чином. Бо професійні стандарти не повинні бути тільки знаряддям праці, а ще суттю єства журналіста. Цих речей недостатньо просто навчитися, їх треба використати так, щоб для журналіста вони стали складником характеру. Я не знаю, як це зробити. Журналіст має самовиховуватися.
 Можливо, є зовнішні чинники, які допоможуть у цьому. Це не вплив влади чи редакційного колективу. Якщо буде сформоване громадянське суспільство, то тільки громада може висловити журналістові свої претензії. Таким чином, журналісти можуть зайнятися переоцінкою себе. Тому має бути висококультурне в медійному плані суспільство. Треба розвивати систему медіграмотності людей, щоб суспільство вивищувалося в цьому плані і розуміло, що таке медіа, хто такий журналіст. Якщо воно це розумітиме, то зможе обґрунтовано висловлювати свою позицію стосовно журналістів. А журналісти, як наслідок, реагуватимуть на свою аудиторію і будуть задумуватися над тим, ким вони є.

- На Вашу думку, якою повинна бути сучасна новинна журналістика?

- Я б не сказав, що зараз у світі немає зразків поведінки новинних журналістів. Є, адже ми говоримо про професійні стандарти. У незалежній Україні це наслідуванням моделей зразків західних. Фактично через цю західну журналістику прийшло поняття професійних стандартів. Я не хочу сказати, що в радянські часи журналісти не дотримувалися ніяких стандартів. Стандарти були. Недопустимо було перекрутити факти, присутнім був високий професіоналізм.Західна журналістика стала для нас прикладом новинної журналістики, вона зараз в Україні розвивається за цими принципами. Нічого нового тут ми не можемо придумати.

- Як у Вашому Інституті журналістики працюють над розвитком новинної журналістики?

- В рамках медійного фаху є курс агенційної журналістики. Ми вважаємо, що така журналістика – основа основ. Якщо журналіст навчився писати агенційний текст, тобто стисло відповідати на запитання: ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК?, він знає структуру тексту, де і як взяти інформацію, то, в принципі, це основа журналістської діяльності. Вже потім вже є газетно – журнальне виробництво, теле – та радіовиробництво і все це відбувається на базі інформаційних жанрів. Новинної журналістики студенти вчаться фактично на другому курсі.

- Володимире Володимировичу, як Ви вважаєте, в українській журналістиці вже сформувалася професійна культура? Якими мають бути її стандарти?

- На рівні знань сформувалася, на рівні дотримання цих стандартів у редакційній політиці ЗМІ теж, в принципі, сформувалася. Усі розуміють, як робити новинні матеріали, як дотримуватись тих чи інших стандартів. Але у нас дуже часто відбвається маніпуляція стандартами, особливо при створенні новинних текстів. І аудиторія не може перевірити правда це чи ні.
 У матеріалі має бути подано кілька точок зору. Але ми розуміємо, що ставлення суспільства до двох політичних сил не 50 на 50, а, припустимо, 80 на 20. Тому баланс точок зору має відображати це.

- Чим, на Вашу думку, є поняття «якісна новина», «якісна журналістика»?

- Якісна новина – це новина, в якій нічого не спотворено, є баланс точок зору. Якісна журналістика – це те, що ми вважаємо аналітичною журналістикою. Аналітична журналістика – це не є аналіз власних думок, а серйозний, глибинний аналіз на основі конкретних фактів. Відбувається вивчення багатьох документів, ознайомлення з різними джерелами. Журналіст це все аналізує, зіставляє, але не навязує свою точку зору, а просто йде за логікою того фактажу, який у нього зібраний. І відрізняється стаття, скажімо, від замітки тим, що в статті зібрано дуже багато фактів, які подано в певній системі. Журналіст веде читача за логікою цих фактів. Можна сказати, що аналітична журналістика якоюсь мірою є документальною.

- Для Вас як людини, яка працює зі студентами, яким має бути молодий журналіст?

- Насамперед, я би побажав молодим журналістам, щоб вони ставили перед собою мету бути чесними і відповідальними перед аудиторією.

- Пане професоре, як аналогічні конференції про проблеми ЗМІ можуть змінити стан сучасної новинної журналістики?

- Знаєте, революція в окремо взятій державі - це не та революція. Окрема конференція в журналістській системі навряд чи в цілому її змінить. Але це внесок у розвиток журналістики. Саме тому конференції, зустрічі з професіоналами, практиками повинні відбуватися, тому що вони матимуть накопичувальний ефект.


    Віра Качмар