ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Володимир Різун: «Наука – це сфера коректно підібраних методів дослідження»

 

Володимир Різун:

 «Наука – це сфера коректно підібраних методів дослідження»

 

26 жовтня в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна новинна журналістика: тенденції розвитку, форми подання, суспільний резонанс» на факультеті журналістики відбулася зустріч молодих науковців з директором Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувачем кафедри соціальних комунікацій, професором Володимиром Володимировичем Різуном.

Охочих послухати фахові поради вченого щодо особливостей наукових досліджень зі сфери соціальних комунікацій виявилось багато. 206 аудиторія факультету журналістики була вщент наповнена молодими науковцями та їхніми керівниками. «Я напросився до вас на цю зустріч з єдиною метою - щоб застерегти від якихось необачних кроків у вашій науковій роботі», – звернувся до присутніх Володимир Різун. Через часове обмеження професор запропонував замість лекції провести навчальний тренінг. Дисертанти озвучували тему дослідження, а Володимир Володимирович, базуючись на конкретних прикладах, одразу вказував зауваги та наводив можливі камені спіткання, з якими може зіткнутися недосвідчений вчений під час захисту.

Кожну з порад професора спрагло сприймали асистенти, аспіранти та здобувачі. Науковець передусім закликав їх аналізувати журналістський продукт у соціально-комунікаційному вимірі, тобто з погляду створення та з погляду реакції аудиторії. На думку вченого, цей підхід має бути базовим та чітко окресленим в актуальності дослідження.

Серед головних зауваг професора В. Різуна варто виокремити такі:

1.      Зауваги стосовно вибірки та узагальнень:

§        Наука може бути присвячена аналізові чогось одного, але це одне має бути унікальним явищем (наприклад, планета Земля).

§        Досліджуючи щось одне, ви не маєте права узагальнювати. Щоб зробити узагальнення, у вас мусить бути вибірка.

§        Ви можете брати для аналізу генеральну сукупність явищ, якщо їх небагато, а якщо їх дуже багато, то ви маєте сформувати вибірку.

§        Будь-яке наукове узагальнення передбачає вибірку. І цим наука відрізняється від журналістики.

§        Право щось узагальнювати мають лише журналісти, хоч це теж неправильно. А науковці не мають права цього робити. У науці такі формулювання, як вважають, кажуть, не повинні існувати взагалі.

 

2.      Зауваги щодо вибору завдань:

·        Ви не повинні сидіти і придумувати якісь завдання. Ваші завдання повинні працювати на результат.

·        Не можна ставити перед собою цілей та завдань, які ви як науковець не можете виконати.

·        Перше завдання науковця – дослідити, що до нього було зроблено.

·        Друге завдання – адекватно підібрати валідні методи дослідження.

 

3.      Зауваги стосовно методів дослідження:

·        Наука – це сфера коректно підібраних методів дослідження.

·        Питання методики – це не якась фантастика.

·        Метод – це спосіб доступу до об’єкта.

·        Якщо не описані методики, то науки нема.

·        Наука без експерименту – не та наука.

·        Бажано проводити експерименти, щоб довести вплив і значення досліджуваного явища.

·        Якщо ви досліджуєте історію журналістики, то провести експеримент тут фактично неможливо.

 

4.      Зауваги щодо доказовості аргументів:

·        Наука має говорити аргументами, бути доказовою.

·        У науці не може бути бездоказових висновків. Це не наука.

·        Якщо ви досліджуєте газету і берете один тип газети, то ви повинні аргументувати, чому.

 

5.      Зауваги стосовно тексту дисертації:

·        Не розмахуйтеся у своїх дисертаціях на сто «глав». Ви не роман пишете, а дисертацію. Класична дисертація – три розділи. Перший – історіографічний, (хто до мене що написав з цієї теми). Другий розділ – опис методик, які ви обираєте, та опис фактажу. Третій розділ – це інтерпретація ваших даних.

·        Найбільша біда для кандидатських дисертацій – це коли розвивається історіографічний розділ на всі три розділи, коли вже закінчується дисертація, а ти читаєш, хто що досліджував.

·        Треба намагатися вмістити історіографію в один розділ – перший.

·        Текст дисертації – не дослідження, це опис результатів дослідження.

 

Такими повчальними були поради директора Інституту журналістики Володимира Різуна. Судячи з атмосфери, інтерактивна бесіда могла ще б довго тривати, але ліміт часу був вичерпаний. Залишилося багато запитань у здобувачів та аспірантів, які не встигли їх озвучити. Однак, незважаючи на це, присутні отримали максимум задоволень від науково доцільних порад та зауваг. Їхні усмішки на обличчях та гучні оплески були своєрідним виявом вдячності професорові за проведений тренінг.

Як завершальний акорд, прозвучав підсумок заступника декана факультету журналістики Богдана Сергійовича Тихолоза: «Думаю, що я цілком підставово й аргументовано можу зробити загальний висновок, що ми мали майстер-клас високої науки від професора Різуна, за що йому сердечно вдячні».

 

 

Леся Гурч

Фото Ярослава Табінського