ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Журналістика по-французьки

Як нам відомо, журналістська цитадель включає в себе надзвичайно багато пластів і різних компонентів. У кожній країні їй притаманні свої особливості. Зокрема, детальніше про французьку журналістику розповів екс-керівник редакції газети «Ouest-France», один з головних редакторів газети «Le Monde» та директор Центру підготовки і перепідготовки журналістів у Парижі, а з 2006 р. президент Асоціації прообразу Ради преси Франції Ів Аньєс. 13 листопада в книгарні «Є» він презентував книгу «Підручник із журналістики. Пишемо для газет», перекладений і виданий Києво-Могилянською академією, а також розповів публіці про французьку журналістику.

Чистота фактів

Гість зазначив, що двома головними функціями журналіста є надання публіці чистої інформації, яка спонукала б до роздумів, та висвітлення фактів з максимальною кількістю деталей та елементів. «Якщо ми говоримо про конкретну подію і не вказуємо в якому контексті вона відбувається, то інформація є неповною», - вважає Ів Аньєс. Якщо предметом передачі інформації є сама інформація – то це є найголовніше, що повинен передати журналіст.

Коментар як традиція

Особливістю і водночас недоліком французької журналістики є обов’язкова наявність коментаря. Цікаво, що він зберігається як традиційна складова інформаційного матеріалу, хоча зародився на самому початку заснування перших друкованих видань (перша газета була заснована ще за часів французького короля Луї ХІІІ,а французька революція, що завершилась 1838 року, дала поштовх до розвитку журналістики).Звичайно, спочатку періодичні видання мали тільки декілька сторінок друкованого тексту, проте згодом їхня кількість збільшувалась.

Два підґрунтя  

Варто звернути увагу, що французька журналістика має два підґрунтя: політичне та літературне, що відчувається й досі - особливо політичне, адже окрім письменників, філософів, журналістами також були політики особливо у ХІХ і ХХ ст. (наприклад, прем’єр-міністр Франції у 1819 році був журналістом).  Специфічним наслідком такого поєднання стає егоцентризм у французькій журналістиці.

Інтернет – проти традиційних ЗМІ

Безперечно, зараз ми переживаємо великий розвиток і революцію. Та, звісно, всюди є свої «але» і журналістика - не виняток. Зі стрімким розвитком настала дещо складна ситуація у царині друкованих видань. Ів Аньєс вказує дві причини: економічна криза 2008 року (знижка реклами в ЗМІ) і так звана «інтернетівська» революція, що є потужним інструментом у плані медіатизації суспільства. Внаслідок неї може статися заміна друкованих видань на електронні. Та, як заспокоює Ів Аньєс, не варто переживати, адже радіо не витіснило друковані видання, а телебачення також не спромоглося замінити пресу і радіо, хоча є найбільшим фаворитом французів. Великою перевагою інтернету є те, що він поєднує радіо,телебачення і друковані ЗМІ. Тож немає сумнівів, що майбутнє - за ним.

Бульварщина проти етики

Також пізнавальним був порівняльний аналіз французької та англосаксонської журналістики. На відміну від французьких ЗМІ, англосаксонські звертають увагу на факт.У Великій Британії існує такий вислів: «Факт є більш важливим, ніж мер Лондона». Французька журналістика перебуває під впливом англосаксонської й американської журналістики, адже практикує додавання фактів до інформаційного матеріалу. Отже, англосаксонська журналістика – це чітке розмежування коментарів і фактів, а французька – їх поєднання, злиття , комбо… Варто зазначити, що позитивним моментом французької журналістики є відсутність  бульварної преси, але в Британії вона досить популярна. Якщо чутка з приватного життя відомих людей у французьких ЗМІ не підняла б великого резонансу через високі моральні цінності і журналістську етику, то в Британії – набула б великого розголосу.

Блог – прогрес?

В часи комп’ютеризації великої популярності зазнала блогізація журналістики. Варто зауважити, що Франція є чемпіоном у блогізації серед всіх країн. Та чи загрожує це явище традиційній журналістиці? На думку Іва Аньєса, ні, адже 1789-го року була видана Декларація про права людини, в якій стаття 11 захищає вільне висловлювання своєї думки. Це означає, що  кожен громадянин може вільно говорити, писати і друкувати, крім випадків, які загрожують свободі, передбачених законом. «Ми прочекали понад 200 років, щоб цей головний принцип демократії був застосований до журналістики,- каже Ів Аньєс і додає, - тепер кожна людина може вільно висловлюватись на сторінці в інтернеті – це прогрес людства». Якщо блоги журналістів розміщені на сайті видання, то правила мусять бути застосовані до цілого блогу.

Об’єктивність у журналістиці

Об’єктивність як термін у журналістиці відсутній. Обєктивним можна бути тільки в точних науках, а в журналістиці – чесним. Коли ми готуємо статтю, ми вибираємо кут, призму,слова, ми є під впливом певно культури, а отже, ми не можемо бути обєктивними, хіба тільки чесними і ближчими до справедливості інформації.

Як задалеко, так і напишуть

Щодо висвітлювання українських подій у французьких ЗМІ,то про Україну французи знають дуже мало. Всі журналістам відомий закон близькості: чим більш віддаленими є  події,тим менше про них пишуть. Французькі мас-медіа цікавляться Україною в політичному аспекті. Неможливо перечитати і переглянути всі ЗМІ Франції, але є тільки незначна кількість інформації, яка стосується України.

Дитяча забавка чи феномен

Феноменом теперішнього суспільства є громадянська журналістика. Цей процес торкнувся французьких ЗМІ також, проте йому не пророкують довготривалість, адже те, що висвітлює громадянська журналістика, - не завжди правда. У Франції є канал, який збирає інформацію з усього світу, але перед трансляцією аудиторії всю інформацію перевіряють і обробляють професійні журналісти. Громадянська журналістика не гарантує професійності у подачі інформації, а непрофесійні журналісти ніколи не зможуть замінити майстрів. Журналіст необовязково має бути талановитим. Перш за все, він повинен уміти працювати з інформацією.

І навіть законодавство!

Важливо додати, що законодавство про пресу і мас-медіа у Франції дуже розвинене і перебуває на високому рівні. Воно відрізняється від англосаксонських і американських традицій, тому що там немає законодавства про пресу. Закон стоїть на захисті людини і суспільства, але не може впливати на подачу інформації у всьому світі. У зв’язку з цим розвинулася професійна етика, щоб представники кожної професії мали правила, яких вони дотримуватимуться поза законом. Це також стосується журналістики. Є багато позовів, спричинених журналістською діяльністю, але більшість з них подана через неправильне розуміння інформації або через приниження пресою гідності людини. Оскільки звертатися до адвоката – дорога розкіш, то громадяни можуть звертатися до Асоціації прообразу Ради преси Франції. Процес вирішенням проблем між читачами і пресою в такий спосіб більш демократичний, аніж при зверненні до законодавства.

Протистояння чи підтримка?

Ще одна точка дотику – арабські ЗМІ. Який характер має співіснування французьких і арабських ЗМІ в інформаційному просторі? Ситуація в арабських ЗМІ не є надто критичною, але не набула широкого визнання. Арабські ЗМІ переважно двомовні, є лише добре розвинуті радіоканали, хоча є і телеканали арабською мовою, правда, вони функціонують завдяки громадським коштам. Також є друковані видання, але з малим тиражем в арабському соціумі. Щодо конфліктів між французькими і арабськими ЗМІ, то їх немає. Більш того, Франція надала притулок багатьом арабським журналістам під час війни в Алжирі і допомогла налагодити звязки з французькими журналістами.

Професійність – перш за все

Важливим аспектом діяльності французьких ЗМІ є питання: чи можна стати хорошим журналістом без належної освіти? Звичайно, можна, але якщо б усі працівники мас-медіа вчилися журналістської справи, прогрес був би значно більшим. Тому з кожним роком журналістика стає більш професійною. Значить, потрібно добре освоїти технічну базу журналістики, досягти високого культурного рівня, навчитися аналізувати і розуміти світ.

Отже, чесна журналістика завжди відіграє велику роль у суспільстві, адже вона керує і маніпулює суспільством. І саме від чесності та правдивості інформації залежатиме напрямок, в якому рухатиметься людство: прогрес чи регрес.

Діана Горбань

Автор світлин Юлія Отрохова