ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Майдан і досі у кожному з нас…

Першим був вірменин – Сергій Нігоян, громадянин України, який смертю показав любов до чужої-рідної землі. Потім був Юрій Вербицький – закатований. Його тіло було знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. Тоді це ще були одиниці. Павло Мазуренко був дуже жорстоко побитий невідомими за обвинуваченнями в участі на мітингу Євромайдану. Помер 22 грудня. Висновок судмедекспертизи – двостороння пневмонія. Михайло Жизневський загинув під час штурму на вулиці Грушевського, отримавши наскрізне поранення в серце мисливською кулею. Віктор Хом'як– активний учасник Євромайдану. Зранку 27 січня був знайдений повішаним на каркасі ялинки на Майдані Незалежності. Проте рідні, знайомі і друзі впевнені, що він не самовбивця. Антоніна Дворянець – тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській. У неї знайшли посвідчення ліквідатора чорнобильської катастрофи на ім'я Дворянець Антоніна за № 073155. Загинула від забиття кийками спецпризначенцями міліції. Іван Пантєлєєв загинув на Інституцькій. За свіченням лікарів у його тілі знайшли 7 куль... Список можна продовжувати. Мова йде про сотню. Небесну Сотню…»

А починалося все рівно рік тому. Українські студенти заговорили на весь світ. Їхні мрії жити по-європейськи були зруйновані. Вони вийшли на майдани своїх міст, щоб висловити незадоволення щодо дій влади. Спочатку протестувальників була сотня, потім вийшли тисячі, а з 1 грудня 2013-го року – дня, який перейменував Євромайдан у Революцію Гідності, наголовну площу країни у Києві вийшло мільйон осіб.

У Львові, 21 листопада 2014 року відзначили День гідності та свободи, а разом з тим і річницю Євромайдану. «Десь у пам’яті лунають вигуки: «Слава Україні!» «Банду Геть!», «Україна понад усе!», виринають картинки із тисячами моїх друзів, чиї серця бились в унісон і прагнули свободи», -  говорить студент Микола. І дідусь Микола прийшов на віче. Зі сльозами на очах дякує молодим хлопцям, за те, що вони вийшли тоді і досьогодні продовжують захищати нас. «Це їхній подвиг. Він вартий кожного дня, а не тільки відзначення один раз на рік».

В обід відбулося загальноміське віче, якому передував екуменічний молебень за долю України. Євромайдан – це тема, яка єднатиме всіх і кожного завжди, до прикладу, на молебень прийшли священники різних конфесій, щоб спільно помолитись за свободу, мир і їх борців.Доречно зазначив отець про «велику радість відзначати цей день, бути свідком вольових дій українців, які, незважаючи на все, що відбувається у країні, мають бажання виявити свободу». Опісля молебню майдан поволі пустіє. Хтось прийшов тільки помолитись, тому іде, деякі залишаються на віче, інші просто стоять, щоб виявити солідарність минулорічним євромайданівцям. Виступив перед львів’янами голова обласної ради Петро Колодій, який наголосив: «Це історичне місце й історичний момент, те, що пам’ятатимуть століття поколінь після нас».

Також виступив мер міста Андрій Садовий. Він наголосив на величності цього дня, закликав молитись за героїв, зазначивши: «Передовсім, ми з вами змінились. Так, ми втратили багато українців , але їхня кров, вона, насправді, має дуже велику силу. Це наші з вами Герої. Держава, вона не віддається і не передається, вона відвойовується у важкій боротьбі і ця боротьба триває зараз», – закінчує свою промову до львів’ян Андрій Садовий.

Ввечері на площу перед Шевченком вийшли студенти. Із словом до студентів звернулись представник студентської громади міста та активісти студентського майдану. У програмі святкування річниці – і відео з Євромайдану, бо згадували, як воно було рік тому. Акцію «Стіна» організували студенти. Активісти створили «Стіну свідомості» і зруйнували її, як символ того, що, минулоріч, майдан зруйнував зазомбовану свідомість українців і почав будувати нову – свідомість гідності бути справжнім українцем.  Опісля вечірнього віче присутні вирушили на Личаківське кладовище, щоб ушанувати пам'ять та покласти квіти до могили Героїв Небесної Сотні.

Вже ближче до ночі провели акцію «Ніч на майдані», яку організували студенти УКУ з метою відтворити минулорічну атмосферу на площі. Студенти пишаються тим, що не побоялись і вийшли, чим змінили всю країну.

До 30 листопада 2014 року у наметі, який цього річ повернувся на площу біля Кобзаря, як символ революції, буде представлена фотовиставка подій на майдані у Києві. Також 30 листопада відбудеться ще одне віче, оскільки  минулого року  цей день також сколихнув усю Україну.

Уляна Бойчук