ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Отар Довженко про те, як це – бути медіакритиком

 

Моніторинг інформаційних та розважальних програм, виявлення порушень у випусках новин, засудження аморальності на екранах – це далеко не повний перелік тих функцій, які призначена виконувати медіакритика. Відносно молода галузь у журналістиці, вона вже втілює в реальність своє призначення. Сьогодні на українському ринку інформаційного контенту роботи критикам і справді знайдеться: понад 700 телевізійних каналів і 25 тисяч друкованих ЗМІ – шматок роботи чималий. Проте не кожний може витримати таку рутинну, проте відповідальну справу, та й потреба знати, що споживати, виникає в незначної частини аудиторії.

Більше вникнути у призначення цієї сфери журналістики та роботу самого медіакритика студентам третього курсу допоміг журналіст «Телекритики», викладач магістерської програми журналістики в Українському католицькому університеті Отар Довженко. Зі  студентами він зустрівся 15 вересня 2014 року у 350 аудиторії Львівського національного університету імені Івана Франка. Зустріч організував завідувач кафедри нових медій Борис Потятиник.

У 2006 році, обійнявши посаду заступника шеф-редактора видання  «Телекритика», Отар змушений був опановувати найпростіші кроки в галузі критичної журналістики, оскільки не очікував моніторити продукцію українського медіаринку. Сьогодні, працюючи у цій сфері вже дев'ятий рік, він  каже: «Журналіст, який  працює  в інформаційних жанрах, вичерпує себе за три роки роботи, тоді як медіакритик перегоріти може за рік». Такі слова пояснює тим, що всидіти перед екраном телевізора чи комп’ютера, переглядаючи десятки інформаційних програм щодня, а на їх основі підсумовувати якість контенту і прогнозувати вплив різнорідної продукції на споживачів та медіа- бізнес, під силу далеко не кожному.

Саму медіакритику Отар розуміє як багатогранний підрозділ журналістики, об’єктом якого є різноманітні медіа та їх продукція. Аналізувати її означає  засвідчувати не лише якісний чи, навпаки, не вартий споживання рівень контенту, а й спрогнозувати його вплив на аудиторію, відносини на медійному ринку. «Всі звикли, що критика – це обливання брудом. Проте вона є явищем, яке дозволяє розкласти той чи інший медіасегмент на шматки і виявити його позитивні та негативні  сторони», – наголосив гість. За словами Отара, медіакритика має вплив як на самих журналістів, які вчаться порівнювати неоднорідний медіапродукт, на медіабізнес, який охоплює реакцію критиків на вихід нової продукції, так і на споживачів, які, обирають вартісні передачі після того, як дізналися, що потрібно було б переглядати, слухати або читати. Не менш важливим є і контент, який визначає аудиторію та прибутки. Своєю чергою, медіакритика залежить від розмаїття ЗМІ, суспільної зацікавленості та готовності сприймати критику, згуртованості журналістів, формування тематичного дискурсу.

Стосовно функцій медіакритики. Як каже Отар Довженко, вона заохочує готувати не лише фінансово прибутковий, а й вартісний матеріал, застерігає журналістів від порушень законодавства, підвищує вимоги до самих ЗМІ та продукції, яку вони виготовляють, формує тематичний і проблемний дискурс, цінності, на які повинні спиратися ЗМІ, допомагає споживачам орієнтуватися у світі медійного продукту та робити для себе свідомий вибір. «Як тільки ти перестаєш критикувати медіа, вони починають тебе використовувати», - зрезюмував зустріч журналіст.

Лекція виявилася корисною для студентів. Олена Басараб вважає: ця галузь стимулює українську журналістику до вдосконалення. «Отар Довженко розповів про медіакритику так, як це є насправді – інколи нудно, проте цим повинен хтось займатися, щоб медіа ставали більш якісними», – вважає вона. Ігор Шевчук каже, що цією галуззю цікавиться мало, проте зазначає: «На зустрічі я дізнався, що це таке, кому воно потрібно і як цим заробити на життя»,  –каже хлопець.

А медіакритика потрібна усім тим, хто справді не є байдужим до того, яка продукція насичує контент українських ЗМІ і як вона здатна впливати на свідомість реципієнтів. Тільки жаль, що дуже мало хочуть про це знати.  

Юлія Девда

Фото Оксани Мокрієнко