ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Медіафорум у Львові

 

Упродовж трьох днів, із 29 по 31 травня, на футбольному стадіоні «Арена Львів» відбувався міжнародний форум «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна?». Він вже став центральною подією у сфері засобів масової інформації, оскільки об'єднав півсотню фахівців із п'яти  країн світу і прийняв чотириста учасників із різних куточків України.

Перед початком медіафоруму відбулася прес-конференція та урочисте відкриття, на яких координатори заходу – директор з інформаційних проектів Телерадіокомпанії «Люкс» Остап Процик, директор міжнародного фонду «Відродження» Станіслав Лячинський і голова правління ПАТ «КРЕДОБАНК» Дмитро Крепак - привітали присутніх та ознайомили їх із основною ідею проведення Львівського медіафоруму - підтримка свободи слова та можливості створення дискусійного майданчика, на якому кожен зміг би послухати інших людей, їхні думки із приводу того чи іншого питання, що стосується медій. Якісні медіа, за словами Дмитра Крепака, є основою сталої моделі економіки, вони здатні створювати сприятливий бізнес-клімат. Привітав публіку, побажав натхнення і плідної праці мер Львова Андрій Садовий. «Дуже важливо, щоб у Львові зароджувалися нові ідеї, приїжджали нові люди», - переконаний він. Далі слово передали модератору дня,  головному редактору сайту « Mediasapiens»  Діані Дуцик, яка представляла спікерів форуму та наголосила на свободі як ключовому чиннику розвитку ЗМІ.

Першим перед аудиторією виступив Президент Київської школи економіки Павло Шеремета. Свою доповідь журналіст присвятив стратегії блакитного океану для медіа, тобто визначав те, що насправді потребує сучасний споживач інформації. Як вважає Павло Михайлович, аудиторії потрібна висока продукція із низькими затратами. Такою вона може стати тоді, коли, за словами доповідача, «позбудеться понтів і гламуру, посилить інтеграцію та зменшить точки болю».  Як вважає Павло Шеремета, перш за все, потрібно орієнтуватися на неспоживачів, тобто категорію тих людей, яка практично не використовує ЗМІ, інтегрувати різноманітні канали та намагатися зменшувати конкуренцію між ними. «Людям потрібен сенс новин, що відбуваються, енергія, натхнення, позитив, вміння відрізнятися від інших, усмішка та бажання взяти і зробити справу», - переконаний журналіст.

Лекцію «Як соціальні медіа змінюють новини та рекламу» для присутніх провів

Президент групи компаній Українського Медіахолдингу Борис Ложкін у своїй доповіді «Україна у руслі світових медійних трендів» звернув увагу на медіа як суб'єкт економіки, завдяки якій і народжується  вдалий інформаційний продукт. «Медіа можуть бути успішними, якщо в їх основі – здорова економічна модель»,  - переконаний Борис Євгенович. У презентації, що візуалізувала сказане, доповідач виокремив важливість дотримання етичних норм і професійних обов'язків мас-медійників, показав новий вектор конкуренції ЗМі, коли блоги протистоять редакціям, а суспільство, що також сьогодні  має шанси творити громадянську журналістику,  - репортерам.  Спікер торкнувся і кризи традиційних платформ, яка проявляється у популярності непаперових газет, цифрової музики, інтернет-кінотеатрів, та навіть стін у соцмережах, які у перспективі замінять друковані ЗМІ, радіо, телебачення та інтернет-стрічки. Вагому роль у поширенні  інформаційного контенту Борис Ложкін надав блогам, власники яких уже отримують кошти від відвідувачів за своє наповнення. Також Борис Євгенович відкрив секрети успіху UMH Group, що полягають у численній аудиторії, яка перевищує 10 мільйонів, реалізації більше, ніж півсотні медіапроектів, професіоналізмі кадрів, які працюють у компанії, та закріплення на російському ринку. Доповідач показав присутнім  і ролик найвідоміших брендів світу, які є лідерами серед інтернет-відвідувачів. «Споживання інформації відбуватиметься цілодобово та у будь-якій точці», - підсумував Борис Ложкін.

 На зміну рівня життя українців до кризи та після неї не без участі нових медій звернула увагу заступник генерального директора «TNS-Україна» Анна Добривечір. За соціологічними дослідженнями, українці стали менше читати, але більше приділяти часу слуханню музики, перегляду відео, розмовам по мобільних телефонах, користуванню гаджетами та Інтернетом. Також спікер не погоджується із тим, що фахівці медіа уже встигли назвати Інтернет засобом масової інформації. «Інтернет – це платформа, його не можна порівнювати із медіа», - вважає доповідачка. Обов'язком інтернет-журналістів Анна Добривечір вважає створення якісного контенту в світовій павутині.

Продовжила перший день форуму дискусія «Чи вдається традиційним медіа, що перейшли в онлайн, знаходити ефективні бізнес-моделі та цікавий контент?» , модератором якої став голова правління Міжнародної Громадської організації «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт. Участь у ній взяли  керівник управління маркетингу каналу «1+1»  Назар Панчишин, головний редактор «Mediasapiens» Діана Дуцик і засновник онлайн-видання  watcher.com.ua Максим Саваневський. Медійники  зупинилися на проблемі створення якісного контенту. Місію, що полягає у заохоченні споживання інтернет-продукції  та її просування, на прикладі онлайн-проекту «Пекельна кухня» (телеканал «1+1») пояснив Назар Панчишин. «У нас немає аудиторії, яка здатна монетизувати сайти», - підмітила Діана Дуцик. Одним із серйозних викликів сучасного наповнення онлайн-медій Максим Саваневський вважає відсутність розважальної продукції, якій передують соціальні мережі, фільми та власне знання, які люди черпають з Інтернету. Як підсумок, учасники дискусії виділили основні недоліки медій, які потрібно усунути. Серед них – технічна відсталість, застарілі методи монетизації та небажання переконувати рекламодавця в якісній продукції. «Зараз ми перебуваємо у прекрасній точці, на події, щоб починати щось нове», - переконані спікери.

Головний редактор журналу “Русский репортер”  Віталій Лєйбін провів лекцію «Як якісній журналістиці  вижити в сучасних умовах?». У ній спікер також говорив про перспективу монетизації сайтів в Інтернеті. За його словами, суспільство не повинне втратити такий момент, оскільки саме це визначатиме статус онлайнового осередку інформації. «Поки ЗМІ не має стабільної економічної моделі, воно легко підпадає у залежність, ним легко керувати», - впевнений Віталій Едуардович. Також журналіст вважає, що головна різниця між професіоналами та некомпетентними працівниками в тому, що перший виконує свою роботу за будь-яких умов, інший тільки тоді, коли є натхнення.

 Тренер з нових медіа МГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Маштаков у своєму майстер-класі «Соціальні медіа: ілюзії та реальність. Інструменти для праці з цією реальністю» спростував низку міфів щодо специфіки джерел інформації в соцмедіях. Серед них – жадоба споживача, авторський контент, новий канал для старого контенту, реклама, яка зможе прогодувати, та дружба між аудиторією та ЗМІ, яка має на меті дати можливість людині не висловитися, а поговорити. Виокремив спікер і тему дітей майбутнього, які дізнаватимуться про минуле своїх родичів завдяки соціальним мережам, дивлячись на їхні фото та записи на стінах, не матимуть проблем з комунікуванням та не страждатимуть від самотності.  Андрій Маштаков наголосив і на самих медіа, зазначивши, що вони є фабрикою зі створення контенту, переробки коментарів і генерації стрічки новин.

Головний редактор інтернет-видання TEXTY.org.ua  Роман Кульчинський і керівник напрямку журналістики даних цього видання Анатолій Бондренко свій майстер-клас присвятили візуалізації інформації, тобто застосуванню інфографіки. Як зазначили спікери, такий спосіб подачі даних спрощує сприйняття інформації  і подає актуальні для суспільства теми просто та цікаво. Найвагомішими  помилками сучасних інфографів журналісти вважають неправильно вибрані дані, несмак у поєднанні кольорів і шрифтів, застосування зайвих даних і перевантаження непотрібними деталями, невідповідність зображення і змісту. Про частку присутності візуального ЗМІ – телебачення – у середовищі каналу говорив Назар Панчишин. Медійник вважає, що телебачення в Інтернеті має вагому перспективу. «Велика кількість платформ дає сьогодні телебаченню можливість поширювати свій медіа-бренд серед більшої кількості людей», - переконаний Назар.

Дати відповідь на питання «Куди йдуть українські медіа?» намагався виконавчий директор UMH MediaLab Леонід Цодіков. Як вважає експерт, попит в аудиторії викликають комерційно цікаві матеріали. «Інформація, яка відповідає на питання “Що?” необхідна, але за неї платити не будуть. Натомість, гроші готові давати за матеріали, які дають відповіді на питання “Чому?”, “Що буде далі?”, “Який наслідок для мого особистого життя?», - впевнений доповідач. Журналіст переконаний і в тому, що сьогодні люди хочуть споживати продукт тих медій, які подають його цікаво, тому закликав мас-медійників вчитися і винаходити. Презентували Міжнародний фонд «Відродження» та розповіли про його конкурси для ЗМІ та журналістів директор зі стратегічних комунікацій фонду Станіслав Лячинський і менеджер програми ЗМІ фонду Лілія Баран. Основні пріоритети такого виду заохочення журналістів – це підтримка агенцій журналістських розслідувань, регіональних онлайн-платформ та інші позапроектні пропозиції . Ще два конкурси стосуються програми: “Розвиток міжнародної співпраці ЗМІ України задля висвітлення європейських стандартів життя громадян” і “Навчання для ЗМІ – як цікаво висвітлювати європейську інтеграцію”.  Проблемі існування якісних медій свою доповідь присвятив редактор відділу політики “Дзеркала тижня” Сергій Рахманін. Найбільшим недоліком сучасної української журналістики  він вважає нестачу, а то й відсутність попиту на цікавих і розумних людей. «Всередині журналістики має бути цікава людина. Тоді її будуть читати, дивитися і слухати», - зазначив Сергій Іванович.

Медіафорум «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна» зумів підтвердити те, що майбутнє покоління журналістів розуміє основні прорахунки у сфері масової інформації та шукає способів їхнього вирішення і вдосконалення.                                              

 

Юлія Девда

Фото Зоряни Козачок і Максима Баландюха