ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Всеукраїнська журналістикознавча конференція

Із 24 по 26 жовтня 2013 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка проходила Всеукраїнська журналістикознавча конференція «Громадянське суспільство і ЗМК: пошуки партнерства». Її присвятили світлій пам'яті професора Володимира Здоровеги. Участь у мас-медійній події взяли викладачі провідних ВНЗ України та керівники редакцій міста Львова. Перший день конференції охоплював три етапи: пленарне засідання, на якому відбулося відкриття заходу, роботу у секціях, де учасники представляли свої доповіді з різноманітних тем журналістики та круглий стіл, на якому дискутували про особливості журналістської освіти та визначали головні риси професійності працівника ЗМІ.

 

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ проходило у конференц-залі факультету міжнародних відносин. Присутніх привітав заступник декана з навчальної роботи, доцент кафедри теорії і практики журналістики Богдан Тихолоз. Він відмітив важливість цієї конференції для журналістської наукової спільноти та для факультету журналістики зокрема, який традиційно організовує цю мас-медійну подію.

Відкрив конференцію проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар'ян Лозинський.  Він відзначив, що, гортаючи сторінки історії, ми бачимо, що факультет журналістики за часів тоталітарного режиму займав одне з провідних місць і, незважаючи на тодішні заборони, готував кваліфіковані кадри. Мар'ян Володимирович зазначив, що сьогодні перед факультетом журналістики ставлять серйозні завдання, а саме   - покращити матеріально-технічну базу, вдосконалити навчальні плани та використовувати практичний досвід у навчанні майбутніх майстрів слова. Також Мар'ян Лозинський вручив нові університетські видання професору кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Ігорю Михайлину, якому виповнилося 60 років, та голові Національної спілки журналістів України Олегу Наливайкові.

Почесний гість конференції, голова НСЖУ Олег Наливайко поділився враженнями від міжнародного форуму, який проводили на острові Родос (Греція). Основним питанням, над яким розсуджували 80 країн-учасників, було відсутність у суспільства запиту на якісну журналістику, основною причиною якого, як дійшли висновку, є невміння мас-медійників дослухатися до запитів реципієнта. Також на форумі зауважили, що останнім часом суспільство стає активним і потребує серйозної аналітичної журналістики. Зокрема, таку тенденцію спостерігають в США, Канаді та західноєвропейських країнах, де таблоїдизація, показ гламуру та багатств VIP-персон втрачають свою популярність. Українські медіа, у свою чергу, сьогодні знаходяться у кризовому стані, до якого призвели падіння внутрішнього валового продукту та проникнення в життя суспільства Інтернету й цифрового мовлення. Виходом із кризи Олег Наливайко вважає економію, конвергенцію редакцій і створення медіахолдингів. Також доповідач розвіяв міфи стосовно відходу друкованих засобів масової інформації в небуття, зокрема газети, підтвердивши це статистичними даними: друковану версію зараз читають 2,5 мільярди людей, тоді як онлайновими користуються тільки 6 мільйонів осіб. У своєму виступі він торкнувся і тем спілки журналістів. Наразі у Верховній Раді розглядають ухвалення низки законів, які стосуються роздержавлення комунальних ЗМІ (процес , за планом, триватиме три роки), створення суспільного  мовлення та проект захисту працівників районних та обласних ЗМІ від штучності передачі та тіньової приватизації.

Доцент кафедри теорії журналістики і масових комунікацій факультету журналістики Санкт- Петербурзького державного університету Людмила Мар'їна розповіла про журналістику у контексті сучасного медіапростору. Як зазначила спікер, саме журналістика є джерелом вивчення соціальної дійсності, а її основна функція – інформування, є містком для зв'язку із суспільством. Представники цієї професії, у свою чергу, творять модель уявлення дійсності та впроваджують її у свідомість аудиторії, цим самим несучи найважливішу цінність цивілізації - знання. Людмила Петрівна вказала й на визначальне завдання ЗМІ – зберігати своє національне обличчя, незважаючи на стрімкий прогрес і глобалізацію.

Завідувач кафедри нових медій Борис Потятиник представив присутнім концепцію поглядів на журналістику крізь призму «золотої ери». Унікальність медіа, за словами Бориса Володимировича, полягає у широкому зборі інформації, її підготовці, залучення до неї засобів мультимедіа. Завершив доповідач свій виступ на оптимістичній ноті, сказавши, що старі добрі часи медіа ще попереду, а криза є тією точкою, від якої починається її відродження.  

 Професор кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету Ігор Михайлин свою доповідь присвятив огляду публіцистичної спадщини Володимира Здоровеги. Як зазначив спікер, Володимир Йосипович – літописець публіцистичного розвою України –наголошував на публіцистиці як на найвищій формі журналістики та створив власну ліберальну концепцію. Згідно з нею інформація не протистоїть публіцистиці, оскільки у ній цеглинами є свіжі факти, оперативність їхньої  подачі та логічне відображення дійсності, тоді як основу у публіцистиці становить осмислення фактів, що породжує думки, які повинні бути свіжими й оригінальними. За словами Ігоря Михайлина, публіцист повинен слухати, бачити та багато читати.

 

Завідувач кафедри телебачення та радіомовлення факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка Василь Лизанчук у своєму виступі звернув увагу на функціонування в ЗМІ поетичного та публіцистичного слова генія української літератури Тараса Шевченка. Як зауважив доповідач, історія життя великого Кобзаря стала частиною й української історії, оскільки Тарас Григорович жив у ту епоху, коли активно пропагували концепцію триєдності руського народу, згідно з якою центральною мовою вважалася російська, а її відгалуженнями були білоруська та українська. Тому від тих часів і до сьогодні Росія прагне «приватизувати» собі цю легендарну постать. Василь Васильович звернув увагу на те, що основними орієнтирами людини та національних ідей є Бог, Україна та свобода, якими й горів Кобзар упродовж свого життя. «У 200-річчя Шевченко чекає від народу не пафосних концертів, а творчого виконання свого заповіту», - підсумував доповідач. 

Завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації Йосип Лось виокремив найавторитетніших світових журналістів , закцентував на тому, що саме національне є глибшим станом психіки, ніж соціальне та демократичне, зазначив про важливість совісті у журналістській професії  та закликав мас-медійників до того, щоб ламали стереотипи та намагалися надихати тих людей, які нічого не роблять.

Про особливості сучасного інформаційного простору Закарпаття крізь призму етнотолерантності розповів завідувач кафедри журналістики  Ужгородського національного університету Юрій Бедзіля. Як зазначив він, кожна меншина, яка живе на території  Закарпаття, має свій друкований засіб масової інформації. Серед них українські, угорські, румунські та російські газети, що разом складають сегменти системи ЗМІ регіону.

Викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Грицюта окреслила специфіку репрезентації етнокультурних архетипів у рекламних повідомленнях на ТБ України. За її словами, доволі поширеними символами на телебаченні є козаки, які уособлюють ідею лицарства, мати - як жінка, батьківщина, земля-годувальниця, природа та сонце. Застосовують сьогодні й аніме – милу дівчину, яка в один момент може перетворитися на фатальну жінку. Непоодинокими символами є воля, свобода і храм, які разом  втілюють Святу Трійцю світогляду української нації. Завершив пленарне засідання  доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету Ігор Лубкович. У своєму виступі про формування повноцінної четвертої влади він звернув увагу на те, що сьогодні ми не повинні зрівнювати поняття «ЗМІ» та «мас-медіа», оскільки останні не мають засобів, апаратів примусу та ієрархічної системи. Наприкінці Ігор Маркіянович зазначив: «Знімати лапки з четвертої влади можна тільки в громадянському суспільстві».

 

Другим етапом першого дня Всеукраїнської конференції була РОБОТА УЧАСНИКІВ У ШЕСТИ СЕКЦІЯХ: «Історія українського журналістикознавства у контексті сучасних громадянських процесів», на якій обговорювали розвиток сучасних журналістських тенденцій, особливості українського питання, періодизацію літератури, досліджували творчі спадщини майстрів слова й торкнулися болючої сторінки українського народу – Голодомору 1932-1933 років, події якого сьогодні, як зауважили вони, викривлюють, тому вивчати його варто комплексно, а не лише як складову предмета «Історія України». Учасники секції «Теорія українського журналістикознавства у контексті сучасних громадянських процесів» осягали спадщину видатних публіцистів, ті концепції та ідеї, що відображаються на сторінках сучасних друкованих ЗМІ , а також вивчали вплив аналітичної журналістики на побудову громадянського суспільства. Доповідачі секції «Зарубіжні медіа: сучасні тенденції медійних змін» торкнулися завдань інтелігенції, принципів толерантності та подолання кризи цінностей у сучасному світі. Роботи секції «Нові медії: між традиційними та громадянськими ЗМК» стосувалися місця нових медій у сучасній медіакультурі, блогінгу як вияву громадянської журналістики, особливостей громадянського мовлення. Дослідження, які представили у секції «Телебачення та радіомовлення в інформуванні та формуванні громадської думки» були направлені на особливості комунікування журналістів з екрану. Доповідачі зосередили вагу на зображальних засобах, невербальних кодах та ідейності кожного фотокадру. Секція «Мова медій: проблеми розуміння і порозуміння» розглянула питання авторських новотворів, лексичні помилки у мовленні ведучих і репортерів телевізійних новин, ідентифікацію авторської колонки в сучасному медіапросторі.

 

Підсумував перший день конференції КРУГЛИЙ СТІЛ  «Журналістська освіта в громадянському суспільстві»,  на якому вели розмову про проблеми у журналістській освіті та визначали риси представника цієї професії. Модератор круглого столу – доцент кафедри нових медій Наталія Габор, зосередилася на багаторівневості журналістської освіти: «На першому поверсі знаходяться лекції, на другому і третьому - практичні навички, на четвертому - майстер-класи, а на п'ятому - короткотривалі школи та семінари. Я завжди кажу студентам, щоб старалися використовувати шанси набути цінний практичний досвід, переймаючи знання у досвідченихколег». Після цього учасники торкнулися питання проходження студентами-журналістами практики. Головний редактор газети «Високий Замок» Наталія Балюк зазначила, що працювати зі студентами на практиці важко, далеко не у всіх виходить підготувати вартісний матеріал і не кожен повертається з виконаним редакційним завданням. Хоча, як сказала вона, керівництво старається приділити увагу кожному, але продуктивність студента залежить тільки від його бажання працювати. На важливій ролі не так місця проходження практики, як її куратора, який  має передавати студентам свою майстерність, увагу закцентувала Доцент кафедри медіакомунікацій Гуманітарного факультету Українського КатолицькогоУніверситету Марія Титаренко, при цьому зазначивши: «Інститут кураторства при медіях є затребуваним». Викладач кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лілія Шутяк також поділилася із цією проблемою. Незважаючи на те, що цього року керівництво закріпило керівників практики, поки що не кожен куратор приділяє достатньої уваги студентам.

Учасники розмовляли і про проблеми, які постали сьогодні у галузі журналістики. Доцент кафедри медіакомунікацій Гуманітарного факультету Українського Католицького Університету Юлія Голоднікова підмітила, що при розмові про журналістську освіту, ми маємо пам'ятати, що вона є частиною української і чи взагалі готова до конкуренції.  Головний редактор Інтернет-видання «Варіанти» Ірина Марушкіна запропонувала розширити спектр спеціалізованих курсів, Як вважає вона, сприятливою для цього платформою є власне нові медіатехнології. Та незважаючи на їх прогресивність, виникає наступна проблема: як захопити споживача нформаційного продукту? Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри теорії журналістики і масових комунікацій факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету Людмила Мар'їна розповіла про створення у ВНЗ, де вона працює, кафедри дизайну та нової магістерської програми "Документальне телебачення", які дають студентам нагоду поспілкуватися з веб-дизайнерами, інфографами,  кінорежисерами та оволодіти ремеслом підготовки фільмових жанрів. Завідувач кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Борис Потятиник  вважає: «Зараз факультети знаходяться між небом – практикою  і землею – теорією чи  академізацією навчального процесу й сприймають журналістику як щось маргінальне».

Заступник головного редактора ІА «ZIK» Тетяна Вергелес  не погодилася з колегами та висловила думку про те, що теорії у вищих навчальних закладах не забагато, хоча й теоретики, за її словами, не встигають за стрімкими змінами в медіаіндустрії. Викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Сухомлин розповіла про методи вдосконалення освіти у їхньому ВНЗ. Зараз свій перший досвід студенти здобувають  у районних виданнях, де знайомляться з усіма етепами виходу номера у світ, а викладачі готуються до зустрічей із журналістами-практиками для скорегування навчальних планів, що дасть зрозуміти, якого журналіста потребують ЗМІ. Завідувач кафедри журналістики Ужгородського національного університету Юрій Бедзіля окреслив прорахунки Болонської системи: «Ми робимо не те, що треба, знову все структуруємо. Студент повинен обирати ті дисципліни, які принесуть йому найбільшу користь. Та єдиною проблемою у здійсненні такої маневренності є нестача коштів», - каже він. Асистент кафедри нових медій Світлана Жаб'юк вважає, що сьогодні студенти не мають достатньої бази знань про функціонування медіаринків, тому варто було б залучати до навчального процессу медіаменеджерів, які б давали майбутнім мас-медійникам таку інформацію. Редактор відділу політики Інтернет-видання «ІРress» Ярослав Іваночко зазначив, що людину, яка не має журналістської освіти, але знається на політиці, економіці чи культурі, можна навчити адекватно писати. Такий підхід і практикує видання, де працює Ярослав. Дискусію завершила головний редактор газети «Львівська пошта» Ірина Цицак. Вона зауважила, що люди, які вступили на факультет журналістики, повинні чітко усвідомлювати, навіщо їм ця професія, проявляти бажання вчитися та любити свою роботу.

Щодо рис, які б забезпечували успіх у роботі та кар'єрний ріст, як визначили учасники круглого столу, є грамотність та лаконічність написання, знання іноземних мов, орієнтування у тій галузі, тему чи проблему з якої журналіст намагається висвітлити, оперативно та якісно подавати інформацію, вміти користуватися адмінсайтом, розумітися на блогосфері, лінкуванні текстів та інфографіці,. Основою цих навичок є, звісно ж, праця по максимуму та величезне бажання.

Після завершення першого дня конференції, 25-26 жовтня на її учасників чекав з'їзд Асоціації випускників факультету журналістики та підведення підсумків однієї з найвагоміших мас-медійних подій факультету.

Юлія Девда

Роботу у секціях висвітлювали: Ігор Шевчук, Ірина Скіць, Уляна Корицька, Юлія Проц, Ірина Малюк і Зоряна Козачок.

Фото Зоряни Козачок