ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Пленарне засідання конференції «Сучасна новинна журналістика»

 

      Продовженням круглого столу «Чи много важить слово, або яка інформація потрібна суспільству?», який відбувся 25 жовтня у рамках Міжнарожної науково – практичної конференції «Сучасна новинна журналістика: тенденції розвитку, суспільний резонанс, суспільний резонанс», стало пленарне засідання, в якому взяли участь представники мас-медіа не лише України, а й Росії та Польщі.

       Відкрив засідання декан факультету журналістики Михайло Павлович Присяжний: «Вчорашня розмова на круглому столі була цікава, предметна, вона вже вчора мала відповідний резонанс в Україні. Сьогодні ми продовжуємо нашу роботу і обговорюватимемо питання сучасної новинної журналістики в Україні, адже ця проблема нагальна».

       Привітав усіх присутніх із початком конференції проректор з науково – педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Лозинський, який побажав усім гарної та плідної праці: «Багато наших вчених, зокрема, Володимир Йосипович Здоровега, докладали чимало зусиль, щоб журналістика відповідала традиціям і вимогам. Слово має стати дорогою праведного життя», - наголосив проректор. Окрім цього, він подарував професорові Володимиру Різуну видання Енциклопедії Львівського національного університету.

Далі до вітального слова запросили й самого Володимира Володимировича, який привітав гостей дійства та висловив свій інтерес до теми конференції. Також він навів цікаві статистичні дані щодо дотримання журналістських стандартів українськими телеканалами: «Зараз практично немає сюжетів, у яких би висвітлювались кілька точок зору», - вважає пан Різун. - Коли є проблеми у журналістиці, звинувачують факультети журналістики. Хоча насправді у наших медіа працюють люди взагалі без належної освіти. Університет повинен дати знання студентам, адже усе тримається на знаннях!» Також директор Інституту журналістики вважає,що слід звернути увагу на виховання журналістів, що поліпшить стан сучасної журналістики, зокрема, треба завжди бути чесним, дотримуватись громадянської позиції.

Першим доповідачем стала доцент кафедри нових медій Наталія Габор, яка у своїй доповіді охарактеризувала зміни у журналістиці протягом останніх років: «Більшість медій мають свої ґрунтовніші сайти, гіперактивні посилання, газети нерідко пропонують нам відео- та аудіоматеріали, що є новим у медіапросторі». Наталія Богданівна супроводжувала свою доповідь презентацією, зазначивши, що зараз спостерігається зміна формату деяких ЗМІ. «Важливою і помітною зміною стала поява соціальних мереж, – продовжувала доповідач,  – які подають ту інформацію, яку шукають споживачі». Також присутні послухали думки про те, що завдяки соціальним мережам будь-хто може стати журналістом, адже чимало мереж надають можливість кожному надіслати свою новину чи відео. Також було зроблено акцент на відокремленні журналістики від філологічних наук. До обговорення цього питання долучився Володимир Різун і Степан Кость – завідувач кафедри української преси.

         Свою доповідь «Журналістика в епоху сучасних медіа: соціокультурна динаміка» представила доцент із Санкт-Петербурзького державного університету Людмила Марїна, яка вразила присутніх своєю чудовою українською мовою. У своїй доповіді вона розповіла про стан розвитку журналістської науки в Росії. Зокрема, вона зазначила, що сучасний соціокультурний простір стає все більш складнішим, нестійким: «Журналістика – частина духовної культури суспільства. І сьогодні ми спостерігаємо таке явище як мобільність журналістики, яке проявляється у мережевій журналістиці. Чимало сказано і про чинники, які впливають на розвиток журналістики - економіка, політика, культура. Журналістика також трансформується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів». На завершення Людмила Петрівна наголосила: «Сьогодні ми повинні пам’ятати, що соціокультурні зміни багатопланові».
   Ігор Михайлин у доповіді «Новинарні практики в українській журналістиці початку ХХ століття (на прикладі тижневика «Рідний край») розповів про початки журналістики на наших землях. Доповідач поділився кількома спостереженнями. Зокрема, дослідник вважає, що в новинарній журналістиці початку ХХ століття не було розмежування на функціональну, інформаційну та публіцистичну діяльність, широко використовувався метод приховування публіцистики під новинарними заголовками та багато інших цікавих фактів. «У хроніці журналу «Рідний край» широко висвітлювались події, пов’язані з мовним питанням, були опубліковані повідомлення про українські кафедри в університетах тощо» - наголосив Ігор Михайлин.

   Цікавою і насиченою була доповідь завідувача кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Василя Васильовича Лизанчука на тему «Громадянська позиція чи провінційно-плебейський постмодернізм?!». Василь Васильович зробив акцент на духовних, моральних та національних цінностях, якими має володіти журналіст: «Проблеми, які ми сьогодні обговорюємо, є, безперечно, актуальними, оскільки ціннісні стандарти української журналістики в основному залежать від світоглядних принципів працівників засобів масової інформації. Працівник ЗМІ має подавати лише правдиву, перевірену інформацію - це його обовязок».

         Душевною та щирою була остання доповідь, яку проголосила професор кафедри радіомовлення і телебачення Олександра Антонівна Сербенська. У виступі «Усність у системі гуманістичних цінностей» вона зазначила про божественне походження кожної мови: «Ми живемо в мові і не можемо вийти з цього середовища, щоб подивитись, що це таке. До мови слід підходити як до божественно-людського витвору. Усне мовлення має говорити про те, що мова - це щось живе». Також Олександра Антонівна продемонструвала присутнім унікальне видання «Кобзаря» - настільну книгу українців, яку переклали двома мовами: польською та українською. Професор Сербенська також висловила цікаву ідею щодо присвячення 2013-го року великому Тарасові Шевченку.
         Опісля пленарного засідання усі присутні мали змогу відвідати фотовиставку студентських робіт на факультеті журналістики, а також взяти участь у секційних засіданнях.

 

Віра Качмар

Фото: Зоряни Козачок, Марини Шуміліної, Юрія Мацьківа, Ірини Дзюбенко