ЛНУ ім.І.Франка
English version  
 
 

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТУ

 
Головне меню
Головна сторінка Iсторiя  та сьогодення Керiвництво Кафедри Лабораторії Магiстратура Аспiрантура Виховна робота Абітурієнтові Наукові видання Рада молодих вчених Прес-служба Iнститут екологiї  iнформацiї Творчий доробок студентів
 
Наші друзі
 

 
 


 

Тобі, Мамо!

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

 «Я не знаю, навіщо йду в цей світ».

Бог відповів:

«Я подарую тобі ангела, він все пояснить». 

  «А як я буду розуміти його?»

 «Він навчить тебе своєї мови». 

«Ти будеш називати його Мамою!»

 

Це слово майже однаково звучить на усіх мовах світу, воно приємне і таке глибоке водночас, воно навіює спогади про дитинство, прокручує їх у думках знову й знову, а також здатне надихати на невпинну вдячність тій людині, яка, власне, і подарувала нам життя, виховала доброту і любов, вселила в серце прості життєві істини та основні моральні вартості. Це Мама…а…

13 травня 2014 року у глядацькій залі ЦКД «Лис Микита» студенти факультету журналістики виступили зі святковим концертом, який присвятили Дню матері. Участь у ньому взяли першокурсники, а також – талановита молодь з інших факультетів. Зворушливі пісні під гітару, фортепіано й виконані акапело, проникливі поезії – як поетів, так і самих студентів, приємно вразили глядачів і розчулили присутніх матерів. Дует сестер Віри і Надії Чорній – студенток економічного факультету – виконав «Кленову баладу», студент першого курсу механіко-математичного факультету Олександр Собчук заспівав композицію гурту «Тік» «Для мами», а спеціальні гості вечора – гурт «Piano», солістка якого – Христина Головко, є студенткою четвертого курсу факультету журналістики, подарував для гостей пісні про тюльпани та неповторність краси України. Пісню «Чорнобривці» виконали студенти-журналісти Джеферсон Лопес і Мар'яна Оленська. Зокрема, Джеферсон, який приїздив навчатися у Львів з Еквадору, а на концерт прийшов зі своїми друзями-земляками, каже: «Я трішки хвилювався. Люблю виконувати мелодії українських пісень на гітарі, вони такі особливі. Вже завтра моя мама подивиться мій перфоманс і, думаю, їй сподобається». Небайдужими присутніх залишив і виступ хлопців, одягнених у форму солдатів, які під сумну пісню «Гей, пливе кача по Тисині…» декламували вірш, присвячений тим матерям, які не дочекалися своїх синів внаслідок кривавих подій революції.

Замислитися над цінністю та винятковістю любові найдорожчої нам у світі жінки змусила легенда про материнське серце, яку зачитали ведучі концерту. У ній йдеться про те, як син, намовлений красивою дружиною, вбиває матір, виймає із неї серце, кидає у вогонь, а жаринка з нього обпікає йому обличчя. Після цього материнське серце промовляє: «Візьми та й приклади до опіка  листок подорожника! Знай, синку, що ніхто не любив тебе як я!». Ожила мати, взялися за руки із сином – і ніколи не повернулися додому,а пішли широкими степами, згодом ставши високими могилами…

Наприкінці події всі учасники виконали пісню гурту «Океан Ельзи» «Дякую Тобі», цим самим знову висловивши любов і вдячність своїм матерям. За гідну підготовку свята вони одержали подяку від організатора – студентки першого курсу Оксани Груби та від заступника декана з навчально-виховної роботи Ярослава Табінського. Він попросив усіх присутніх після концерту зателефонувати своїм матерям і сказати їм приємне.

Глядачам дійство сподобалося. Студентам Уляні Корицькій, Ользі Рущак та Юрію Кічалу, який брав участь у святі, до душі була організація та номери, а також – сама мета заходу:«Творчий вечір ще раз нагадав про те, яку важливу та незамінну роль у нашому житті відіграють наші матері, їх нелегку долю та мужнє терпіння. Подібні концерти збагачують нас духовно, ще раз підтверджують, що батьки є найдорожчими. Все пройшло так, як ми очікували, та й позитивних емоцій залишилося багато». Учасниця концерту Олександра Присташ свої пісні адресувала мамі – Ельмірі Аріфівні, яка була присутньою на концерті та, як потім зізналася, прониклася і не могла стримати сліз. «У цей момент , коли розумієш, що  у залі сидить мама, просто перетворюєшся на оголений нерв і з ніг до голови покриваєшся мурашками. Такі відчуття описати важко…», - зізнається дівчина.

Тому шануймо наших матерів, не ображаймо їх, ронячи необдумані слова та роблячи безглузді вчинки, зуміймо прийняти підтримку, не відкидаючи їхнього бажання нам допомогти.

Юлія Девда

Фото Поліни Опришко